Усі, хто жив у місті Назареті
Не знали, що насправді відбувалось…
А було так: минала влада ночі,
Старе проходило, спасіння наближалось,
Темрява відступала перед Світлом,
Світанок розквітав, співали зорі,
Коли лунало: «Радуйся, Маріє!»
Вона ж відповіла на все почуте
Смиренним «Так!» Покора світ змінила…
Це був початок нової епохи,
Початок чуда… Таємниця перша.
Таємниця друга: Відвідини святої Єлизавети.
Матір Господня, шлях чималий подолавши,
В місто прийшла, де був Її родички дім.
І увійшовши, радо вітала стареньку.
Та ж до Марії мовила дивні слова:
«Благословенна Ти між жінками, Маріє!
Благословенний плід лона святого Твого!
Тільки-но я привітання від Тебе почула,
Радо здригнулось у лоні моєму дитя.
Благословенна є Та, що повірила Богу!
Сповнить Господь те, що колись обіцяв!
Радість наповнила серце Марії і пісня прослави
З уст непорочної Діви, наче струмок, полилась:
«Господа нині душа величає і хвалить!
Дух мій радіє у Бозі, Спасі моїм!
Зглянувся Він на покору слугині своєї,
Буду блаженною я для усіх поколінь!
Чудо велике вчинив Всемогутній мені і народу,
Він милостивий і добрий до тих хто боїться Його!»
Так говорила Марія, возносячи Богу подяку,
Так відбулася зустріч щасливих жінок .
Таємниця третя: Різдво.
Нині радість стала
В небі зірка ясна…
Народилось немовля
І лежить у яслах.
Бог прийшов на Землю,
Сповнив людства мрії
І над ним схилились
Йосип та Марія.
Стане Добрим Пастирем
Для овець заслаблих,
Хлібом для голодних
Джерелом – для спраглих.
Приведе до себе
Хворих та недужих
І запалить віру
У серцях байдужих.
Подарує нам життя
В Новому Завіті…
Таємниця третя…
Нині радість в світі!
Радуйся, Маріє,
Благодаті повна!
Нині Бог всю Землю
Радістю наповнив!
Таємниця четверта: Стрітення
Коли принесли Ісуса батьки у храм за законом,
Зустріли там старця-пророка, звався він Симеоном.
Зрадів старенький сердечно, побачивши Боже Дитятко,
І мовив, з рук материнських приймаючи немовлятко:
«Нині Ти відпускаєш раба свого з миром, Боже!
Нарешті прийшов Спаситель, що в бідах нам допоможе.
Бачили мої очі Ізраїля порятунок,
Для незліченних народів Світла Твого дарунок!».
Благословив він батька, а благословляючи Мати,
Мовив до неї: «Готуйся, бо будеш тяжко страждати.
Зброя гострого болю душу твою прошиє…».
І повернув обережно Ісуса до рук Марії…
Таємниця п’ята: Віднайдення Ісуса у Храмі.
Він знайшовся у Храмі, де розмову зі старцями вів,
«Сину, що ти зробив?» - запитала стурбована Мати –
«Ми так довго шукали …» А Хлопчик на це відповів:
«Я – при справах Отця. І навіщо було вам шукати"?
Так сказав і замовк, бо не міг розповісти всього,
Мав смиренно ховати Божественне Світло в темряві.
Щоб зростати в покорі, чекаючи часу Свого,
І готуючись жити, померти й воскреснути в славі…
А Марія згадала про дивні події Різдва:
Зірку, пастирів, ясла… Спів ангелів, з неба почутий…
Й зберігала у серці промовлені Сином слова,
Таємницю правдиву, яка ще відкриється людям.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : К совершенству - Наталия Минаева Слава Богу за ювелиров-редакторов!
Гончарное искусство
Гончарная керамика – это грубокерамические изделия с крупнозернистым естественно окрашенным черепком. Вырабатывают их из гончарных глин с добавками отощителей; водопоглощение – 15-16%; частично или полностью покрывают легкоплавкими глазурями. Из гончарной керамики изготавливают хозяйственную посуду и частично декоративные изделия.
По наличию глазури керамические изделия подразделяют на глазурованные и неглазурованные. Глазури могут быть прозрачными и заглушенными, бесцветными и цветными (одно- и многоцветными), с поверхностью блестящей, матовой , ирризирующей, с рисунком «кракле» и другие.
Гончарное искусство – история, эстетика, технология, мастерство и теория художественных стилей
Самое сложное в жизни каждого человека – это найти свое место в жизни, найти самого себя. И только найдя его, человек может проявить все свои незаурядные способности, которые у него, конечно же, есть.
Сколько «погибло» великих кинорежиссеров до того как появилось киноискусство? Но в данном случае никто не виноват – так складывалась на земле история искусств.
Но есть один вид искусства, который людьми просто-напросто был забыт, отодвинут на обочину исторического развития и низведен с высоты Ремесла до заурядности ремесленничества. Это гончарное искусство.
Надо сказать, что гончары – это наиболее разносторонние художники. Гончар обязан знать:
– эстетику
– археологию
– историю искусств
– теорию конструирования форм
– теорию цвета
– основы неорганической химии
– основы теплотехники
– материаловедение
– общую историю культуры
– теорию орнамента
– обладать навыками работы на гончарном круге
– обладать навыками скульптура
И, может быть, самое главное, что дает человеку умение работать на гончарном круге – это душевное равновесие, такое, в каком пребывает глиняный сосуд, который вырастает на ваших глазах из простого куска глины.
Гончарный круг:
– это и своеобразная машина времени – ему уже более 4-х тысяч лет, а он практически не изменил своей конструкции
– это и тренажер
– это и инструмент
– это настройщик вашей души.
